Черкащина шанує Нечуя-Левицького не настільки, як він того заслуговує

2008 року минатимуть дві пам'ятні дати, пов'язані з іменем видатного українця, письменника-класика Івана Семеновича Нечуя-Левицького. 2 квітня – 90 років з дня його смерті, а 25 листопада – 170 років від того дня, як Іван Левицький побачив світ. Дати, які лишати поза увагою ніяк не можна здебільшого через те, що про Нечуя-Левицького ані на Черкащині, ані в Україні по-справжньому не згадували вже двадцять літ.

Спадщина одного з перших класиків української прози потребує переосмислення, адже довгі десятиліття за комуністичних часів у творчості Нечуя-Левицького висвітлювалося все, що стосується класової боротьби, а національне оминалося чи перекручувалося. Заплющувались очі на антиімперський пафос творів письменника-земляка, широко писалося про нібито антирелігійний зміст ряду оповідань і повістей Нечуя (насправді ж, скоріше антицерковницький) і замовчувалася участь Івана Семеновича в підготовці першого українського перекладу Біблії (разом з П. Кулішем та І. Пулюєм), не публікувалися його повість "Гетьман Іван Виговський", культурологічні трактати "Органи російських партій", "Українство на літературних позвах з Московщиною", "Світогляд українського народу" та ін.

Іван Нечуй-Левицький – великий, видатний син України й Черкащини. Тим паче гірко усвідомлювати, що шанують його у нашім краї не настільки, як він того заслуговує. Навіть Нечуєва садиба, яку в Стеблеві, на батьківщині письменника, багато років самовіддано оберігає Сергій Хаврусь, у важкому стані: її стіни помережані глибокими тріщинами, є потреба і в інших ремонтних роботах. Дуже б хотілося в Нечуєвий рік побачити його музей оновленим і відремонтованим. Сподіваємося на це, оскільки є вже звернення до керівництва області з проханням передбачити в обласному бюджеті 250-300 тис. гривень на ремонт музею, на потреби Стеблева, де, між іншим, за якихось сто метрів від Нечуєвого музею обростає бур'яном велична споруда колишніх поміщиків Головінських, у якій свого часу бували Адам Міцкевич, Тарас Шевченко, інші видатні люди. Цей будинок, до речі, входить до державної програми "Золота підкова Черкащини", про ганебно низьке фінансування якої з боку Кабміну вже багато сказано й написано.

Нечуй чекає нашої діяльної уваги, котра, звісно, більше потрібна не йому, а нам, його нащадкам.